Як визначити ноту

Ось з цим розвитком і навчилися люди записувати звуки, які вони чують. Так народилися певні музичні композиції, мелодії. І щоб їх не забути, передати наступному поколінню, люди вирішили прийняти єдину форму запису звуків. Були придумані певні знаки і форми, які і до цього дня є універсальною мовою музики для всіх народів.

Ось саме ноти і є ті самі певні умовні графічні знаки, якими можна відобразити на папері музичну композицію або мелодію. Більш того, в ці знаки вкладений глибокий сенс. Ноти здатні навіть показувати висоту і тривалість кожного звуку. Вони, за своїми властивостями схожі з буквами алфавіту. Ноти, як і букви можна читати. Але, вимовляючи ноти вголос, людина, що читає їх, співає, тобто відтворює певну мелодію. І ось щоб мелодія була правильна, не фальшива, ноти потрібно вміти визначати, а для цього потрібно знати правила їх написання на нотному аркуші або таборі, говорячи музичною мовою.

Безумовно, найкращим варіантом вивчити і навчитися розпізнавати ноти – це відвідати курс навчання в музичній школі. Після закінчення такої ви обов’язково будете вміти визначати ноти на слух, а не просто читати їх з аркуша.

Але, якщо ви володієте посидючим і твердим характером, нотний науку цілком можна освоїти і самостійно.

Для початку необхідно вивчити назви всіх нот. Не лякайтеся. Їх набагато менше, ніж букв в будь-якому алфавіті. Нот у всьому світі всього сім: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. І в такому ж порядку вони розташовуються на клавіатурі музичного клавішного інструменту.

Щоб написати ноти на аркуші, перш за все, потрібно накреслити п’ять паралельних горизонтальних ліній. У вас вийде нотний стан. Ноти можуть розташовуватися і на самих лінієчку, і між ними, але обов’язково знизу вгору. Для розширеного діапазону можна використовувати додаткові маленькі лінійки під і над нотним станом.

Дивлячись на ноти, написані на папері можна визначити їх висоту звучання, тобто, чим нижче написана нота – тим нижче її звук, і навпаки, чим вище нота знаходиться на таборі – тим вище її звучання.

Кожна нота закріплена за певною рядком нотного стану і їх проміжками. Порядок цей ніколи, ні за яких обставин не змінюється. Нота «до» пишеться на додаткової нижньої лінійці, «ре» – під першою лінійкою, «мі» – на першій, «фа» – між першою і другою, і так далі. Тому, щоб визначити ноту, потрібно всього лише визначити її позицію на аркуші нотного стану.

Що б правильно визначити звук ноти, потрібно спочатку подивитися на знак – ключ, який завжди стоїть на початку нотних ліній. Ключів буває два – скрипковий (ключ «сіль») і басовий (ключ «фа»). У скрипковому ключі розташовуються ноти верхнього регістру, а в басовому – нижнього.

Скрипковий ключ пишеться на лінії ноти «соль» першої октави, а басовий – на лінії ноти «фа» малої октави. Отже, всі інші ноти будуть розташовуватися відносно цих ключів. І звук їх буде або басовий і низький, або скрипковий і високий.

Ось такі нескладні ази музичної грамоти, яку ви цілком можете освоїти самостійно. Це не складно, правда?