Консервативне лікування захворювань щитовидної залози ефективно не завжди. У ряді випадків потрібне хірургічне втручання, і хворий орган видаляють частково або повністю. Така операція пов’язана з певними ризиками і ускладненнями.

Операція з видалення щитовидної залози називається тотальної тіреоідектоміей. Як правило, її проводять за наступними показниками:
– Непереносимість або неефективність лікування гіпертиреозу лікарськими препаратами;
– Утруднене дихання і ковтання через тиск, що чиниться збільшеною залозою на горло;
– Внутрішня кровотеча з щитовидної залози;
– Злоякісна пухлина – рак щитовидної залози;
– Косметичні міркування.

Як і будь-яке хірургічне втручання, тіреоідектомія таїть у собі ряд небезпек, зокрема, ризик кровотечі, розвитку інфекції і відкриття рани. Також можливі ускладнення, пов’язані з загальним наркозом, і виникнення тромбів у венах ніг, якщо довго не вставати з ліжка.

Проте видалення щитовидної залози спричиняє і специфічні наслідки. В першу чергу організм перестане виробляти гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3), що загрожує порушенням функцій різних органів і систем, у тому числі нервової, серцево-судинної, травної та ін Якщо гормони не поступають в кров тривалий час, може розвинутися гіпотиреоїдних кома, загрозлива життя. Щоб запобігти важкі наслідки, при видаленні щитовидної залози призначають синтетичний гормон тироксин, який необхідно приймати щодня протягом всього життя.

Для тиреоїдектомії характерні й особливі ускладнення, найбільш поширене з яких – зміна голосу. Це може бути пов’язано з пошкодженням зовнішнього гортанного нерва, поворотного гортанного нерва або втратою еластичності м’язами гортані. Голос може стати грубим, хриплим, низьким і втратити чинність, але, як правило, через кілька місяців відновлюється.

Іноді в ході операції по видаленню щитовидної залози може бути пересічений поворотний нерв гортані, і тоді зміна голосу стає незворотнім. У хірургічній практиці таке зустрічається нечасто, але для подібних випадків розроблено механізм імплантації в гортань тефлону, щоб відновити пацієнтові голос хоча б частково.

Ще одне поширене ускладнення – пошкодження або видалення паращитовидних залоз, що відповідають за вироблення паратгормону, що регулює вміст у крові кальцію і магнію. У цьому випадку можуть початися спазми і оніміння в руках і навколо рота, але найчастіше це проходить через 1-2 діб після операції. Якщо пошкодження необоротно, то пацієнту доведеться протягом усього подальшого життя приймати добавки вітаміну D, препаратів кальцію і магнію.

Після тиреоїдектомії зменшується еластичність тканин шиї, тому можливі труднощі при ковтанні, повороті голови і тугоподвижность шиї в цілому. Нерідко у пацієнтів відзначаються головні болі, пов’язані з сильним тиском на потилицю в ході операції.

Якщо операція з видалення щитовидної залози пройшла успішно, людина може продовжувати нормальне життя. Але при цьому важливо не забувати про щоденному прийомі синтетичних гормонів, що заміщають вироблення власних, щоб не допустити виникнення важких наслідків.