Множинна мієлома відноситься до гемобластозам. Так називаються злоякісні пухлини кров’яних клітин. При цьому захворюванні в пухлинний процес втягуються В- лімоціти – клітини плазми крові, що є частиною імунної системи.

Причини і симптоми множинної мієломи

Множинна мієлома розвивається в кістковому мозку. Потім відбувається поширення злоякісних клітин по всьому організму. В даний час точної причини розвитку цього захворювання не встановлено. Його може спровокувати забруднення навколишнього середовища, іонізуюча радіація, контакт з канцерогенами. Головним чинником, що сприяє розвитку захворювання, вважаються вікові зміни.

Середній вік хворих мієломою – 70 років.

Симптоми множинної мієломи можуть не виявлятися протягом тривалого часу. Перша ознака захворювання – біль у кістках і хребті. Вона не має причин і погано усувається за допомогою анальгетиків. Больовий синдром посилюється вночі. Кістки стають крихкими, як наслідок, трапляються часті переломи. Оскільки в злоякісний процес залучені клітини плазми крові, вони перестають виробляти антитіла, і людина стає вразливим до інфекційних захворювань.

Характерний симптом мієломи: патологія нирок. Ці органи при даному захворюванні не справляються з навантаженням, з’являється погане самопочуття, набряки і біль в області попереку. Спостерігається загальне зниження якості життя: поганий апетит, швидка стомлюваність, неякісний сон, дратівливість, слабкість.

Множинна мієлома: діагностика та способи лікування

Для діагностики множинної мієломи виконуються аналізи крові і сечі, проводиться рентгенологічне дослідження кісток, пункція кісткового мозку з подальшою біопсією, виконується іммунодіагностіка, комп’ютерна або магнітно -резонансна томографія, що дозволяє виявити пухлинні вогнища.

Лікування множинної мієломи залежить від стадії хвороби і ступеня розвитку пухлинного процесу. Уповільнене захворювання в деяких випадках не вимагає спеціального лікування, проте хворий повинен перебувати під наглядом лікаря. Терапію проводять у разі активізації захворювання або при мієломної пухлини в активній або агресивній формі. Основне лікування захворювання – поліхіміотерапія ( медикаментозне лікування з використанням декількох цитостатичних препаратів). Одночасно призначають гормональні препарати, які усувають побічні ефекти цитостатиків.

Імунна терапія продовжує період ремісії захворювання.

Застосовується опромінення пухлин, а також додаткові методи лікування, наприклад, плазмаферез, що впливає на пухлинні клітини плазми крові, або переливання фракцій крові. Якщо медикаментозна терапія мієломи не приводить до результату, вдаються до пересадки кісткового мозку або стовбурових клітин крові. Цей метод за відгуками часто допомагає навіть у найважчих випадках. Хірургічні операції як додатковий метод лікування множинної мієломи використовується для видалення великих пухлин, для усунення здавлювання нервових закінчень або магістральних судин, для фіксування крихких кісток.