Герпес – це високозаразне вірусне захворювання, якому схильне 95% людей. Існує кілька десятків різновидів вірусу, однак лише 8 з них можуть викликати хворобу у людини. Вірус герпесу передається контактним і повітряно-крапельним шляхом і залишається в організмі назавжди.

Потрапивши в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, рота або статевих органів, вірус герпесу проникає в нервові клітини, де ніяк себе не проявляє до пори до часу. При появі порушень в роботі імунної системи він активізується і починає атакувати ослаблений організм. Герпес може вражати практично будь-яку тканину, орган або систему органів.

Найчастіше організм атакують віруси герпесу 1 і 2 типів. У першому випадку хвороба проявляється бульбашковими висипаннями на губах, в простолюдді званими «застудою». У другому випадку аналогічні висипання виникають на статевих органах. Вони супроводжуються печінням, болем і свербінням, а у важких випадках – підвищенням температури до 38 градусів, а іноді і вище.

Вірус герпесу 3 типу викликає вітряну віспу і оперізуючий лишай. Обидва захворювання проявляються бульбашкової висипом на шкірі і лихоманкою. Якщо після вітрянки найчастіше виробляється довічний імунітет, оперізуючий герпес може повертатися кілька разів протягом життя. Запобігти виникненню цих захворювань можна за допомогою вакцинації.

Герпес 4 типи, або вірус Епштейн-Барр, викликає інфекційний мононуклеоз. При даному захворюванні вражається зів, селезінка, печінка і лімфатичні вузли. Незважаючи на те, що остаточне одужання настає протягом двох місяців, ускладнення при інфекційному мононуклеозі відносно рідкісні.

Цітамегаловірус, або герпес 5 типу, може викликати як ГРВІ, так і досить важкі захворювання, що супроводжуються ураженням органів ШКТ і сечовивідної системи. Особливу небезпеку вірус становить для вагітних жінок, оскільки проникає через плаценту і може викликати як загибель плода, так і важкі вроджені патології.

Вірус герпесу 6 типу викликає дитячу розеолу, або раптову екзантему, яку нерідко плутають з краснухою. Хвороба переноситься відносно легко і в більшості випадків не потребує специфічного лікування.

Віруси герпесу 7 і 8 типів до кінця не вивчені, проте передбачається, що вони викликають раптову висип і грають роль виникненні так званого синдрому хронічної втоми.

Вилікувати герпес остаточно не можна, проте можливо придушити його активність в організмі. Найчастіше для цього використовуються противірусні препарати на основі ацикловіру, валацикловіру та фамцикловіру. Крім того, слід вжити заходів для зміцнення імунітету. При важкому перебігу хвороби і ускладненнях призначається симптоматичне лікування, наприклад, жарознижуючі, знеболюючі та антибактеріальні препарати.