Остеохондроз – це дегенеративно-дистрофічний процес, який найчастіше вражає міжхребцеві діскі.в результаті чого порушується фіксує здатність хребта, стан навколохребцеві м’язів і зв’язок, особливо при навантаженні, роблячи їх не еластичними і слабкими. Розрізняють шийний, грудний і поперековий остеохондроз.

До основних причин виникнення остеохондрозу можна віднести безліч чинників. Це може бути як генетична схильність, так і неправильний спосіб життя, а саме: малорухливий спосіб життя, важка фізична праця, порушення обміну речовин, різні інфекційні захворювання, травми хребта, нервові розлади та інші.

Виділяють кілька етапів у розвитку остеохондрозу хребта:

– нестабільність, що виявляється в початкових порушеннях хребетних дисків. Клінічно може проявляється періодичним больовим синдромом при незручному повороті тулуба, тривалому статичному положенні, відчуттям нездужання і дискомфорту.

– протрузія дисків – це випинання за межі краю тіл хребців вмісту міжхребцевого диска. Починається руйнація фіброзного кільця, зменшуються щілини між хребцями, можливі защемлення нервових закінчень з больовими синдромами.

– міжхребцева грижа – прорив фрагментів пульпозного ядра за межі фіброзного кільця. Клінічні прояви залежать від локалізації грижі.

– утворення кісткових розростань, що призводить до інвалідності. Хворому стає дуже складно пересуватися, незначні рухи призводять до гострого болю. Періодично наступають поліпшення стану.

Для діагностування остеохондрозу необхідно пройти ортопедичне, неврологічне та рентгенологічне обстеження. Після чого в залежності від показань і фази остеохондрозу підбирається індивідуальне лікування. Не потрібно займатися самолікуванням, необхідно якомога раніше звернутися до лікаря, так як це може привести до серйозних і необоротних наслідків.