У давні часи художники-портретисти користувалися великою повагою і отримували гідну винагороду за свої роботи. Вдивляючись в старовинні портрети, ми бачимо, що майстри намагалися не тільки зобразити обличчя людини, але і розкрити його характер і внутрішній світ. Особа могла багато розповісти про особистості, способі життя, характері, соціальному статусі. Яскравим прикладом є роботи Рембрандта і Ренуара.

З винаходом фотографії, багато фотографів спеціалізувалися саме на зйомці осіб. Психологічний портрет – це один із напрямків у фотомистецтві, мета якого – показати внутрішній світ, емоції і переживання людини. У сучасному світі цей термін також використовується в психології і означає повну характеристику людини у вигляді опису особливостей, рис характеру людини та можливих його вчинків в певних ситуаціях.

Для того, щоб скласти психологічний портрет, треба пройти ряд тестів, які визначать темперамент, характер, здібності, інтелект, спрямованість, самосвідомість, вольові якості, самооцінку, комунікабельність та інші індивідуальні особливості людини. За темпераментом люди діляться на чотири групи: сангвініки, холерики, флегматики і меланхоліки.

У характері розрізняють такі риси як ставлення до праці, іншим людям і суспільству в цілому, до себе і до речей. Також визначають акцентуації характеру, тобто надмірно виражені риси, що може показати як слабкі і сильні сторони людини, які проявляються в певних ситуаціях. Тести допомагають виявити здібності, які показують схильність до певних видів діяльності. Наступна характеристика – це спрямованість, в основі якої лежить мотивація.

Визначення інтелектуальності важливо для того, щоб визначити рівень здібностей людини оцінювати ситуацію, приймати рішення і регулювати свою поведінку. Емоційність відбиває ставлення людини до зовнішніх впливів. Вольові якості визначають здатність людини до досягнення цілей, а слабовілля, навпаки, вважається поганою якістю.

Комунікабельність – одна з найбільш важливих і складних рис характеру, яка визначає здатність людини взаємодіяти з суспільством. Самооцінка – це суб’єктивна оцінка своїх якостей, вчинків, цілей і місця в суспільстві. Самоконтроль – вміння контролювати свої емоції й афекти.

Здатність до спільної роботи – одне з важливих показників взаємодії людини і суспільства. Після проходження тестів психолог проводить оцінку результатів і складає повний опис особливостей характеру людини, а також дає рекомендації, в якому напрямку треба працювати над собою. Навіщо потрібен психологічний портрет? Найголовніше – для того, щоб зрозуміти і прийняти себе, свої сильні і слабкі сторони, орієнтуватися на свої внутрішні відчуття і потреби, а не на нав’язані оточенням. Це допоможе приймати рішення і правильно вести себе в різних життєвих ситуаціях.

Тести також допоможуть виявити здібності, які «сплять» в людині, відкрити свої внутрішні резерви і розвивати їх надалі. Крім того, у деяких людей виникають ситуації, коли на досягнення поставленої мети було витрачено настільки багато сил і енергії, що замість радісного смаку перемоги, виникає відчуття «вичавленого лимона».

Деякі люди скаржаться, що багато їх проекти закінчуються невдачею і настає розчарування і депресія. У таких випадках тести можуть показати завищений рівень домагань, тобто людина не може реально співвіднести свої бажання з можливостями. Часто бажання виявляються нав’язаними ззовні (друзями, колегами, родичами), і людина намагається здаватися не тим, ким він є насправді.

Знання своїх сильних і слабких сторін допоможе спочатку встановлювати реально досяжні цілі. Складання психологічних портретів особистості вже давно практикується в роботі спецслужб. Останнім часом HR-відділи великих компаній також впроваджують цю практику для поліпшення роботи колективу. Але він потрібний не тільки для роботи, але в першу чергу для того, щоб зрозуміти себе і навчитися повноцінно жити зі своїми достоїнствами і недоліками.