Принцип лікування за Мейленграхта заснований на необхідності поліпшити загальний стан хворого при кровотечі і створити такі умови, при яких могло б зв’язуватися рясне кисле вміст шлунка. Все це має сприяти більш швидкому загоєнню ускладненою виразки.

В меню входить рубане м’ясо, риба, яйця, масло, молоко, вівсяний відвар, овочеві і фруктові пюре, сухий хліб без кірки. Одночасно призначають луги і молочнокисле залізо по 1,5 г. Призначення заліза є умовним. Слід мати на увазі, що більш активними препаратами є Ferrum reductum або Ferrum carbonicum.

Летальність при користуванні методом Мейленцрахта становить менше 1%. Ряд вітчизняних авторів висловлюється про цю дієту позитивно.

Показаними до оперативного втручання при кровотечах, на думку переважної більшості хірургів і терапевтів, слід вважати лише кровотечі, які тривають, незважаючи на прийняття зазначених вище заходів (Ю. Ю. Джанелідзе, Е. J1. Березів та ін.). Окремі хірурги [Фінстерера (Finsterer), С. С. Юдін, Б. С. Розанов] вважають, що при кожному профузном кровотечі хворого необхідно оперувати. За даними Фінстерера, консервативне лікування дає 10% ‘летальності, оперативне в першу добу –
5.%, а через 48 годин – 30% ‘летальних випадків. За даними Б. С. Розанова (Інститут імені М. В. йкліфо- Совського), смертність при консервативному лікуванні дорівнює в середньому 25%. Операції ж, вироблені рано, дають 1,5%. Небезпека, на думку Б. С. Розанова, не в операції, а в очікуванні і подальшої анемизации хворого. Останнє положення треба вважати правильним за умови бездоганної техніки хірурга. Однак багато хворих, які страждають на виразкову хворобу з кровотечею, з успіхом лікуються консервативно, і у нас не склалося враження, що при кровотечі кожен четвертий хворий гине. Тому при відсутності впевненості в хорошій оперативної техніки хірурга рекомендується спочатку використовувати консервативне лікування, а в подальшому, в залежності від обставин, поставити питання про оперативне втручання.

Встановлюючи показання до оперативного втручання, треба ‘перш за все бути впевненим в тому, що підставою до нього є виразкова хвороба. При інших причинах профузного кровотечі з шлунка або кишечника оперативне втручання не показано. Прогноз в кожному окремому випадку важкий. Незначне кровотеча може стати в подальшому катастрофічним, а рясне – припинитися.

Виниклі у хворого під час лікування повторна різка слабкість, запаморочення, наступає особливо в горизонтальному положенні, що підсилюється блідість, почастішання пульсу вимагають пильної уваги лікаря, так як ці симптоми можуть свідчити про повторне кровотечі.

Після кровотечі проводиться звичайне противиразковий лікування. Слід пам’ятати про можливість розвитку наполегливої ​​або повторної кровотечі (виразкового) у хворого на сифіліс і в таких випадках проводити обережне специфічне лікування (йодистий калій в клізмі).