Чудо природи! Інакше прополіс і не назвеш. Навіть бувалі пасічники достовірно не знають, що це таке. Вивчаючи його склад, вчені виявили схожість прополісу з смолистим речовиною нирок деяких дерев. Складність вивчення прополісу полягає в тому, що його хімічний склад непостійний. Він змінюється в залежності від місцевості, пори року, стану бджіл-збиральництва.

Відомо, що дана речовина володіє антибактеріальними, рано загоювальними,  антиоксидантну, протигрибкову, болезаспокійливу і противірусними властивостями. Воно є своєрідним будівельним матеріалом, який бджоли використовують для «облаштування» свого житла. Цілющі властивості прополісу використовувалися в лікувальній практиці з найдавніших часів.

У старовинних книгах є описи рецептів, до складу яких входить прополіс. Про те, як вживати прополіс, дуже детально описано в грузинських карабадінах – книгах про лікувальні властивості і правилах вживання лікарських рослин і речовин.

Авіценна згадував прополіс у своєму трактаті «Канон лікарської науки», називаючи його «чорним воском», Аристотелю прополіс завадив спостерігати за життям бджіл: дослідник побудував прозорий вулик, але бджоли покрили його стіни якимось темним речовиною.

Цією речовиною був прополіс. Є припущення, що до складу лаку, яким Страдіварі покривав свої скрипки, також входив прополіс. Бджоли використовують прополіс не тільки для будівництва та ремонту вулика. Дезинфікуючі властивості цієї речовини дозволяють їм утримувати своє житло в чистоті. За допомогою прополісу вони муміфікують непрошених гостей, якщо не можуть (в силу великих розмірів) викинути тих з вулика.

Проводилися експерименти: різні продукти покривали прополісом і залишали при кімнатній температурі. Навіть м’ясо довго залишалося свіжим. Знеболюючий ефект прополісу в кілька десятків разів сильніше, ніж дія новокаїну. Часто до цієї речовини звертаються тоді, коли класичні методи лікування не дають потрібного результату.

Існує кілька способів того, як вживати прополіс. Це спиртові, водні та водно-спиртові екстракти, поєднання прополісу з медом та іншими продуктами бджільництва, прополіс на тварин або рослинних оліях.

Прополіс включають також до складу кремів і мазей, присутній він і в засобах по догляду за порожниною рота. При всій ефективності спиртові екстракти використовувати не завжди зручно. Наприклад, дітям, вагітним жінкам, спортсменам, водіям спиртовані препарати протипоказані.

Як же в цих випадках вживати прополіс?
Можна, наприклад, використовувати водний екстракт, який готується на водяній бані. Можна просто жувати прополіс, або змішувати його з медом. Для приготування водного екстракту кулька прополісу треба попередньо заморозити.

Так буде простіше його подрібнити. На півсклянки води беруть 30 г прополісу. Суміш витримують на водяній бані протягом години. Її постійно помішують дерев’яною лопаткою або ложкою. Знявши з водяної бані, розчин відразу ж проціджують. Застосовувати його можна після повного охолодження.

Водний екстракт прополісу довго не зберігається, тому заготовлювати його треба з того розрахунку, щоб вистачило не більше ніж на десять днів. Водний прополіс використовують для загоєння ран, для лікування герпесу, позбавляючи, грибкових захворювань.

Він здатний відновлювати зір, стабілізує стан слизової системи, розріджує кров і знижує рівень холестерину, сприяє оздоровленню волосся, допомагає при захворюваннях зубів та ясен.

Прополісом лікують стенокардію, атеросклероз і артеріальну гіпертензію, показаний він і при гінекологічних захворюваннях.

Прополіс – це унікальне природне речовина, яка, тим не менш, має протипоказання до застосування. На жаль, він не є панацеєю, тому перед вживанням бажано порадитися з грамотним фахівцем.