Береста – один з найцікавіших природних матеріалів, доступних аматору рукоділля. Будучи правильно заготовленої та обробленої, вона відрізняється не тільки красою, але і гнучкістю, міцністю, водонепроникністю і низькою теплопровідністю. Цей матеріал йшов на виготовлення взуття, предметів побуту, застосовувався в будівництві. З берести можна виготовити ємності для продуктів, вміст яких буде довго залишатися свіжим.

Берестою називають зовнішню частину кори берези, яка розташовується над лубом. Вона складається з безлічі тонких, але міцних шарів, майже не схильних до гниття. Ближче до поверхні береста пофарбована в білий колір. Шари, розташовані поблизу від лубу, мають жовтувато-коричневе забарвлення. Саме внутрішня частина берести використовується для виготовлення посуду, прикрас і предметів побуту.

Найбільш придатною для роботи вважається гладка кора берези пухнастої, стійкого до холодів дерева з рівним прямим стовбуром. Цей вид можна дізнатися по густому пушку, що покриває листя і однорічні пагони. Придатну для роботи берест знімають з дерев віком від 20 до 40 років. Роблять це під час сокоруху. Коли цей період закінчиться, верхній шар кори буде дуже складно відокремити від лубу.

Бересту знімають з дерева пластами, стрічками або цілими циліндрами, які називають сколотнямі. Сировину, отриману першим способом, являє собою рівні прямокутники, довжина яких обмежена розміром стовбура. Така береста застосовується для виготовлення цілих коробів. Стрічки, які знімають зі ствола по спіралі, годяться для плетіння. Зі схожих на берестяні трубки сколотней роблять герметичні посудини для сипучих матеріалів і рідин.

Перед початком роботи матеріал очищають від моху, пилу і верхніх світлих шарів. На пластовій бересті роблять розмітку деталей майбутнього виробу. Уздовж ліній швів пробиваються отвори, а саму берест розпарюють у воді. Після такої обробки матеріал стане пластичним і легко гнутися в потрібних місцях, не утворивши при цьому тріщин.

Берестяні стрічки йдуть на виготовлення плетених речей. У цій роботі використовують пряме і косе плетіння. У першому випадку смуги розташовуються паралельно підставі вироби, а у другому – під гострим кутом до нього. Техніка прямого плетіння підходить для виготовлення строгих форм. Як правило, такі речі роблять на колодках – брусках, що повторюють обриси майбутньої коробки. Косе плетіння є куди більш гнучкою технікою, що дозволяє отримувати округлі предмети. Таким способом можна виготовити підстаканник, козуб, обплести скляну банку, в якій влітку не буде перегріватися прохолодний сік або компот.