Франчайзинг – вид ринкових взаємин, при якому відбувається оплатне передача прав на ведення бізнесу від однієї сторони (франчайзера), іншій стороні (франчайзі). Дистрибуція і франчайзинг не рівноцінні поняття, часто франчайзер є дистриб’ютором, але це не тотожність.

Франчайзинг є тиражуванням успішного бренду і на відміну від дистрибуції виключає ребрендинг після передачі прав користування. Філіп Котлер відзначає наступні характеристики франчайзингу:

– франчайзер є одержувачем прибутку від експлуатації свого бренду

– франчайзі виплачує початкову суму за право участі в системі

– франчайзер надає готову модель бізнесу франчайзі.

Якщо говорити узагальнено і не вдаючись до спеціальної терміналогіі, франчайзинг ніщо інше як оренда торгової марки.

Родоначальником сучасної моделі франчайзингу прийнято вважати американця Рея Крока, який заснував в 1955 році компанію McDonald’s System, Inc., стала в наслідок транснаціональною корпорацією з мережею ресторанів по всьому світу.

Російський ринок франчайзингу почав розвиватися відносно недавно, яскравими представниками вітчизняного франчайзингу можна назвати такі компанії як «Евросеть» і «Пятерочка».

Для продажу франшизи, а саме так називається продукт франчайзингу, тобто торгова марка, вона повинна бути повністю готова до експлуатації і мати високі конкурентоспроможними характеристиками і повністю відповідати ринковим стандартам.

Після продажу франшизи, фрачайзер не втрачається над нею контроль і хоча права на експлуатацію бренду належать франчайзі, франчайзер стежить за адекватним виконанням договірних умов і контролює процес розвитку філії.