Вивіз капіталу – це переміщення (міграція) капіталу з однієї країни (в якій знаходиться їх власник) в іншу країну з метою одержання прибутку (додаткової вартості), або в політичних цілях. Вивіз капіталу здійснюється у формі прямих і портфельних інвестицій (підприємницького капіталу, що представляє собою довгострокові інвестиції торгові, промислові та інші підприємства) і позичкового капіталу.

При вивезенні капіталу частина прибутку (витягнутої додаткової вартості) знову вкладається у виробництво (капіталізується), а частина повертається в країну, яка «виробляє» капітал.

На сьогодні обсяг вивозиться капіталу стає дедалі більше. Це пов’язано з процесами глобалізації економіки. Основні експортери капіталу – розвинені країни.

У 20 столітті вивезення капіталу став просто необхідною операцією, в зв’язку з утворенням монополії на капітал найбагатших країн світу, в яких концентрація його досягла немислимих масштабів – утворився надлишок капіталу. Завдяки переміщенню капіталу

Крім того, існує таке поняття як міжнародна міграція капіталу, тобто процес руху капіталу між країнами (якийсь вид взаємодії), імпорт і експорт капіталу з метою отримання прибутку, використовуючи виручені доходи як фактор економічного зростання. Основними причинами експорту капіталу є:

а) неможливість ефективного вкладення капіталу; б) поява надлишку капіталу на окремих національних ринках; в) необхідність наближення компаній – виробників до джерел сировини; г) існуючі митні «перепони», що перешкоджають прямому імпорту товару, які змушують проникати на окремі товарні ринки через вивезення капіталу.

Серед причин імпорту капіталу виділяють наступні: впровадження засобів в досягнення науково-технічного прогресу; збільшення кількості робочих місць; розширення і модернізація виробництва продукції, яка користується значним попитом.