Ціни на імпортні товари, призначені для реалізації на території Російської Федерації і розраховані на широке коло споживача, а так само придбані на особисті кошти організації, підприємця або іншої особи задіяного в ринкових відносинах, визначаються в такий спосіб:

1) Ціна на придбаний товар встановлюється самостійно особою закупити їх. При цьому в кінцевій ціні враховуються: закупівельні витрати, витрати на транспортування і реалізацію товару.

2) Ціна на експортні товари не повинна бути нижче світових цін, на дану продукцію, а ціна імпортованих товарів відповідно не перевищувати світові ціни.

3) У кінцевій ціні має місце відображення курсової різниці між валютами центрального банку Російської Федерації і валютою країни, в якій закуповувався товар. Для включення даної надбавки в кінцеву ціну, в документах повинні бути вказані відомості про курсову різницю на день покупки товару у дистриб’ютора і на день кінцевої реалізації.

Позитивна ж курсова різниця валют, залишається на прибутку компанії реалізує даний товар.

4) У разі заздалегідь складеного договору про купівлі продажу товару між основним постачальником і посередником реалізують товар на кінцевий ринок, ціна формується виходячи з перерахованих вище факторів, а так само на договірній основі. Подальший рух ціни на придбаний товар цілком і повністю залежить від рішення кінцевого продавця, з урахуванням того, що наступні надбавки не суперечать основному закону регламентує ціноутворення, в конкретному випадку на території Російської Федерації.

В умовах вільного ринку, ціна може коливатися в широкому діапазоні, основний визначальний фактор її варіабельності це зрозуміло співвідношення попиту і пропозиції, а так же місцева купівельна спроможність населення.