Стільниковий полікарбонат отримують методом екструзії полікарбонатних гранул на спеціальному обладнанні. В результаті чого виходить листовий матеріал, що складається з двох плоских листів з’єднаних між собою безліччю перегородок. Перегородки розташовуються уздовж листів і надають листу додаткову жорсткість. Порожнини між перегородками найчастіше іменують сотами або каналами. Саме від назви порожнин і відбулася назва стільниковий полікарбонат, канальний полікарбонат.

Крім цього структура стільникового полікарбонату може бути однокамерні, двокамерні, багатокамерній і посиленою.

Структура стандартного однокамерного аркуша представлена спочатку даній статті. Тобто ми маємо два тонких, суцільних листа з’єднаних між собою великою кількістю перегородок. Маркуються такі листи наступним чином: 2R. Цифра перед літерою R означає кількість суцільних листів.

Структура двокамерного аркуша, відрізняється від стандартного лише тим, що між двома зовнішніми аркушами, знаходиться проміжний лист. Таким чином, утворюються дві камери. Відповідно маркуватися такий лист буде як 3R.

Посилений ж стільниковий полікарбонат має ту ж структуру, але з додаванням діагональних перегородок. На зрізі з торця можна бачити побачити X-образну структуру. При маркуванні такого листа замість літери R йде літера Х.

У наступній таблиці можна простежити якої товщини бувають листи стільникового полікарбонату при тій чи іншій структурі.