Опублікувати статтю

Що таке ануїтет або додаткова пенсія?

Що таке ануїтет або додаткова пенсія?
Ануїтет - це послідовність кількох (як правило однакових) платежів, що здійснюються через рівні проміжки часу. Кількість платежів може бути зафіксованим (наприклад: виплата споживчого кредиту є прикладом ануїтету з фіксованою кількістю фіксованих платежів, здійснюваних щомісяця; але може бути обумовлено настанням якої-небудь події (наприклад, в страхуванні традиційними є ануїтети, припиняються з моменту смерті застрахованого).

Додаткова пенсія, яка сплачується пенсійним фондом, роботодавцем або страховою компанією також є ануїтетом.З іншого боку, ануїтет – це спосіб виконання фінансових зобов’язань, коли один платіж замінюється послідовністю кількох платежів, в які внесено поправку на інфляцію.

Наприклад, у страхуванні життя страхова виплата в разі смерті застрахованого може бути замінена на періодичні виплати протягом декількох років.Синонімом терміна «аннуїтет» є рента.

Класифікація ануїтетів.

Першою характеристикою ануїтету, яка багато в чому визначає його інші характеристики, зокрема ризики, є природа платника ануїтету.

Наприклад, можна виділити:
1. Страхові (виплачує страхова компанія);
2. Пенсійні (сплачуватися пенсійними фондами);
3. Фінансові (платяться банками та іншими фінансовими організаціями);
4. Виплачувані іншими юридичними особами;
5. Виплачуються приватними особами (зазвичай погашення кредитів і оплата покупок в розстрочку).

Зрозуміло, ця класифікація досить умовна, так як, наприклад, страхова компанія може виплачувати ануїтет не пов’язаний з її страховою діяльністю.

Природною є класифікація ануїтетів за ознакою терміновості:
1. Термінові ануїтети, тобто фіксоване число платежів.
2. Термінові ануїтети з можливістю дострокового припинення. (Наприклад, кредити з можливістю дострокового погашення).
3. Безстрокові ануїтети (пенсії, що виплачуються до смерті пенсіонера).
4. В особливу групу потрібно виділити ануїтети у яких не тільки кількість платежів не є фіксованим, але і час початку здійснення платежів. (Приклад: пенсія по інвалідності.)

За частотою платежів можна виділити щорічні, щомісячні, щоквартальні і т.д. ануїтети. Первісною формою ануїтетів були щорічні, а в даний час найбільш поширені щомісячні.

За величиною платежів і схильності інфляції можна виділити наступні різновиди:

1. Фіксовані ануїтети, тобто всі платежі однакові;
2. Валютні ануїтети, в яких для захисту від інфляції виплати прив’язані до однієї іноземній валюті або Корзо валют;
3. Індексовані, тобто величина платежів прив’язується до індексу інфляції;
4. Змінні, для яких величина виплат прив’язується до індексу прибутковості фінансових інструментів.Ризики, пов’язані з ануїтету і пенсіями.

Для платника і одержувача ануїтету ризики різні і ми перерахуємо їх по-окремо.

Ризики платника ануїтету.

Ми розглядаємо тільки страхові та пенціонні ануїтети, тому тут не перераховуються ризики, властиві іншим видам ануїтетів.

1. Ризик довгого життя одержувача ануїтету.
2. Ризик низької прибутковості фінансових інструментів.
3. Ризик низької інфляції, що веде до низької прибутковості.
4. Інвестиційні ризики, пов’язані з відставанням цін фінансових інструментів від інфляції.

Ризики одержувача ануїтету.
1. Ризик неплатоспроможності платника ануїтету.
2. Ризик передчасної смерті.
3. Ризик дожиття до закінчення терміну дії ануїтетного договору.
4. Ризик високої інфляції.Особливості змінних ануїтетів.

Тут ми розглянемо особливості лише тих ануїтетів, величина періодичних платежів для яких буде змінюватися з плином часу (не передбачуваним чином), причому вже після початку ануїтетних платежів.

По-перше, незважаючи на змінність ануїтету, величина платежів протягом полісного року, найчастіше збігається з календарним, не змінюється.

Тобто величина платежів в майбутньому році розраховується в кінці поточного року.
По-друге, незважаючи на прив’язку ануїтету до індексу інфляції або до фінансового індексу, одержувач ануїтету зацікавлений в стабільності. Тому йому повинні даватися гарантії прибутковості, і як мінімум не убування пенсійних виплат.

По-третє, ануїтет припускає дуже високу ліквідність інвестицій пенсійного фонду або страхової компанії, тому досить велика частина інсвестіцій повинна здійснюватись в боргові цінні папери, що означає недостатній захист від інфляційних ризиків для платника і малу гарантовану прибутковість для
одержувача ануїтету.

По-четверте, змінний ануїтет увазі велику викупну комісію за меншої ліквідності інвестицій. Від чого залежить вартість ануїтету? Як і скрізь в страхуванні життя основними чинниками, що визначають вартість ануїтету є демографічні фактори. Серед них найбільш важливі підлогу (для жінок ануїтет дорожче) і вік, з якого виплачується ануїтет. Якщо ануїтет є відкладеним то важливим є і вік в якому укладається договір.

Обмеженість терміну виплати ануїтету (зазвичай ануїтет виплачується не менше 10 років) надає щодо невеликий вплив, оскільки тривалість життя пенсіонера після закінчення ануїтету невелика; тобто вартість обмеженого ануїтету виявляється близька до вартості безстрокового.

Важливими чинниками при визначенні вартості ануїтету виявляться прибутковість інвестицій, ризики на фінансовому ринку і рівень інфляції.

Оскільки ануїтети є відносно більш короткими договорами, ніж страхові поліси страхування життя, то важливими при оцінці ануїтетів стають короткострокові процентні ставки і ліквідність фінансового ринку.

Додатково підвищують ціну ануїтету:
1. Можливість розірвання договору з поверненням невиплаченої суми;
2. Виплати в разі смерті одержувача ануїтету;
3. Захист від інфляції.

Захист від інфляції.
Одержувачем ануїтету зазвичай є пенсіонер, у якого немає інших засобів для підтримки звичних стандартів життя. Тому одержувачу ануїтету потрібна максимальна захист від будь-яких ризиків і, зокрема від ризику інфляції, який за умови достатньої надійності платника, виявляється основним.

Отже, пенсіонер згоден платити за захист від інфляції, причому він більш схильний заплатити за неї, ніж страхувальник в інших видах довгострокового страхування. А отже, пропонувати ануїтети із захистом від інфляції вигідно і страховикові.

Серед способів захисту від інфляції можна перерахувати:
1. Ануїтет зі зростаючими виплатами. Цей варіант зменшує вплив інфляції на добробут пенсіонера, але при цьому не захищає від інфляційних ризиків, тобто від коливань темпів інфляції.

2. Ануїтети, прив’язані до фінансових індексах. Ідея, що лежить в основі цих ануїтетів, полягає в тому, що прибутковість фінансових ринків побічно залежить від рівня інфляції, тобто підвищення інфляції неминуче викличе зростання прибутковості фінансових інструментів.

Однак відомо, що:
а) зростання прибутковості фінансових ринків відстає у часі від інфляції;
б) прибутковість на фінансовому ринку не цілком корелювали з інфляцією.Тому захист від інфляції не буде повною, і одержувач ануїтету виявляється схильний фінансовим ризикам.

3. Індексовані ануїтети.
Тобто ануїтети, величина платежів в яких явним чином індексується в залежності від інфляції. До
нещастя такі ануїтети будуть надмірно дороги для страхувальників, оскільки вони перекладають весь ризик інфляції на платника ануїтету, а оскільки способів повністю уникнути цього ризику в останнього немає, то
він повинен закласти в ціну ануїтету і плату за інфляційний ризик і доп. надбавку за можливість неправильної оцінки цього ризику.

Кому потрібні ануїтети?
Всім, у кого є накопичення, які хочеться перетворити в постійний дохід протягом решти життя; та в кого немає бажання, навичок або можливості управляти цими накопиченнями особисто, а також є бажання уникнути
фінансових ризиків.

Коментарі

Написати коментар



Схожі записи

Кращі статті розділу: