Які здібності бувають

Вчителі ставили йому «трійки» з жалю, не втрачаючи нагоди дорікнути, що він ні на що не здатний і працювати йому тільки в двірниках. Найцікавіше, що, ставши дорослим, він одружився, у нього двоє дітей, він влаштувався працювати на ринок. У сім’ї все прекрасно, хлопець спокійний, поступливий і господарський, гроші заробляє, дім – повна чаша. Загалом, життя йде своїми чергою. Ну, не став він топ-менеджером у великій компанії, музикантом чи актором, але і наркоманом чи алкоголіком теж не став. Зараз вже ніхто не говорить, що у нього немає здібностей, ця тема втратила актуальність.

Вживаючи слово «здібності», ми часто навіть не замислюємося, що ж означає цей термін. Згідно «Великому психологічному словнику» (Мещерякова, Зінченко) – це індивідуально-психологічні особливості, які відрізняють одну людину від іншої, які визначають успішність виконання будь-якої діяльності і проявляються в легкості та швидкості навчання новим способам діяльності.

Існує кілька рівнів розвитку здібностей.
Першою і головною сходинкою є природні задатки – вроджені, генетично певні анатомо-фізіологічні особливості мозку людини, на основі яких формуються здібності. Задатки залежать від особливостей будови мозку і органів сприйняття. Далі йдуть безпосередньо здібності.

Наступний рівень – обдарованість – здібності, які дають можливість людині успішно виконувати якийсь вид діяльності. Розрізняють інтелектуальну і творчу обдарованість. Раніше всього проявляється музична обдарованість, пізніше – здатність до малювання, математики. Наприклад, майже всі видатні математики проявили себе у віці до 20 років.

Наступний етап – майстерність, що має на увазі досконалість у конкретному виді діяльності. Далі – талант, тобто високий рівень розвитку здібностей, який зазвичай проявляється в творчих видах діяльності. Розвиток таланту залежить від власної активності людини і його навколишнього середовища. І, нарешті, геніальність – вищий ступінь творчих здібностей, які впливають на розвиток суспільства протягом багатьох років.

Здібності класифікують за видами психічних функціональних систем (розумові, комунікативні, сенсомоторні і т.д.) і за основними видами діяльності (математичні, музичні, літературні і т.п.). Крім того, здібності бувають загальними і спеціальними. Загальні є у більшості людей певної вікової категорії і проявляються в багатьох сферах діяльності. Розвиток спеціальних вимагає навчання і часто особливих розумових здібностей.

Ті чи інші здібності є у кожної людини, просто не всі можуть їх виявити та розвинути. Деякі здібності можуть передаватися в спадщину, наприклад, математичні. Розвиток здібностей сильно залежить від навколишнього середовища, в якій відбувається формування людини як особистості. У дітей їх виявити легше, так як вони проявляються під час навчання в спеціалізованих школах та гуртках за інтересами.

Деякі батьки виявляють особливий фанатизм, намагаючись добитися від свого чада найвищих результатів. Тема розвитку здібностей до цих пір є спірною в науці. Деякі вчені не раз задавалися питанням – чи можна при створенні певних умов розвинути здібності людини до самого високого рівня, тобто виростити
генія?