Широко розрекламований триклозан, що володіє антибактеріальними властивостями, входить до складу самих різних дезінфікуючих засобів, починаючи від мила і закінчуючи рідинами для прибирання приміщень. Здавалося б, його користь очевидна і незаперечна, проте з’ясувалося, що «вбиваючи всі відомі мікроби», він може заподіяти серйозної шкоди організму.

Триклозан був синтезований у Швейцарії в 1965 році. Він швидко завоював популярність як речовину, здатну однаково ефективно впливати і на грам-позитивну, і на грам-негативну флору. Антибактеріальне мило, зубна паста, дезодоранти, всілякі дезінфікуючі розчини – це лише деякі засоби, які мають у своєму складі велику кількість триклозану.

Однак, як і будь антибактеріальний засіб, триклозан знищує не тільки шкідливу, а й корисну флору. В результаті цього, організм втрачає здатність захищатися від різних інфекцій. Безконтрольне використання побутової хімії з триклозаном веде до того, що частина бактерій мутує і стає несприйнятливою як до самого тріклозану, так і до інших антибіотиків.

Ще однією небезпечною особливістю триклозану є його токсичність при змішуванні з хлором. У цьому випадку він виділяє речовини, що роблять негативний вплив на організм, зокрема на шкіру і дихальну систему. Так як у великих містах для очищення водопровідної води і донині використовують хлор, шкода побутової хімії, що містить триклозан, стає очевидним.

В результаті останніх досліджень з’ясувалося, що зловживання дезінфікуючими засобами, що містять антибактеріальні компоненти, може призвести до гормональних порушень в організмі. Внаслідок цього підвищується ризик розвитку онкологічних захворювань і порушень роботи щитовидної залози.

Крім того, доцільність використання засобів з триклозаном давно стоїть під питанням. Щоб антибактеріальні компоненти подіяли, необхідний тривалий контакт зі шкірою – не менше 3-5 хвилин. Так як миття рук зазвичай займає хвилину-дві від сили, стає ясно, що ефективність мила з триклозаном сильно перебільшена.