Виявляється, не так-то просто відповісти на запитання «Який ваш улюблений колір?» Сьогодні нам може подобатися зелений, а завтра – фіолетовий. І справа зовсім не в тенденціях моди. Психологи стверджують, що пристрасть до певного кольору в одязі, як правило, виникає з двох причин. По-перше, ми підсвідомо вибираємо колір, який здатний або приглушити, або, навпаки, розпалити потрібні нам емоції і почуття. По-друге, вибраний колір відображає стан нашої психіки в даний момент.

Цим і пояснюються періодичні зміни наших колірних пристрастей. Наприклад, «помаранчевий період» у житті починається тоді, коли ми відчуваємо впевненість, оптимізм, активно розвиваємо свої таланти чи підсвідомо прагнемо до цього, адже не дарма апельсиновий психологи називають кольором сангвініків. А ось людей із заниженою самооцінкою і тих, хто бореться зі стресом, життєрадісність помаранчевого просто дратує.

Вибір на користь жовтого кольору говорить про те, що в даний момент нам під силу впоратися навіть з самою кропіткою роботою, адже наш розум відточений, а ми самі дисципліновані і організовані як ніколи.

Або навпаки, втомившись від власної недолугості, ми робимо вибір на користь жовтого, щоб зібратися і домогтися, врешті-решт, поставлених цілей. З іншого боку, люди, для яких активне заняття розумовою працею – щоденна необхідність, часто не сприймають жовтий колір, бо не потребують додаткових стимуляторах.

Їм би підійшов, наприклад блакитний, він заспокоює, притупляє душевний біль, знижує страх і занепокоєння. Людина, що віддає перевагу цей колір, усміхнений, спокійний, не схильний до конфліктів, втім, оточуючі теж не прагнуть його образити.

Але блакитний колір не в честі у тих, хто перебуває на етапі життєвої активності, а також у людей, які і без того розслаблені і надто спокійні. Тут в самий раз здригнутися, вибравши червоний. Оскільки червоний – це колір душевної бадьорості, отже, наша пристрасть до нього говорить або про те, що ми хочемо привнести в своє життя свіжий струмінь, або схвильовані відкриваються перед нами перспективами.

Однак довгий «спілкування» з збудливим червоним кольором призводить до нетерпимості, дратівливості і навіть агресії. Та й навколишні швидко втомлюються від постійного контакту з «червоним» людиною. Але якщо яскраво-червоних відтінків хочеться для того, щоб покінчити з рефлексією і відчути приплив бадьорості, в такому випадку психологи рекомендують не відмовляти собі в таких деталях туалету.

Білий – ще один активний колір. Він стає нашим фаворитом, коли ми готові звільнитися від вантажу минулого, почавши з нуля. Білий підвищує самооцінку, тонізує, з ним перемога здається цілком досяжною. Але ось тих, хто надовго пристрастився до білого кольору, оточуючі можуть вважати самозакоханими і холодними натурами.

Тому його не завадило б розбавляти яким-небудь теплим тоном. Ну а якщо про білому кольорі навіть думати не хочеться? Ймовірно, страх невдачі пустив в душі глибоке коріння, тоді побороти його допоможе помаранчевий, червоний або жовтий.

Зелений – колір гармонії, тому ми вибираємо його, коли відчуваємо душевний спокій і стабільність в житті. Крім того, нами може рухати бажання заспокоїтися, знайти надію, примиритися з самим собою. І все-таки довгий «зелений період» у житті небажаний – це може призвести до пасивності. Неприйняття ж кольору гармонії свідчить про внутрішнє невдоволення і емоційної нестабільності.

Люди-невидимки живлять непереборний потяг до сірого кольору. Вони не люблять виділятися з натовпу, тримають при собі власну думку і емоції. Зловживання сірим кольором говорить про схильність до депресії і самообмеження. Не любить сірий той, хто бажає на даному етапі проявити себе, не бачить необхідності приховувати свої думки і тримати емоції в узді.

Коричневий – колір-зрівнювач. Любов до нього говорить про те, що ми прагнемо до внутрішнього рівноваги, почуттю захищеності і комфорту. Але тривале носіння коричневих речей веде до придушення творчого початку і розчарування в оточуючих. У свою чергу, цим може пояснюватися і неприйняття коричневого кольору: у тих, хто прагне до активного життя, він викликає природне відторгнення.

Про взаємозв’язок нашого емоційного стану з палітрою фарб можна говорити ще довго, описуючи фіолетовий, синій, рожевий, чорний … Крім того, існують ще і змішані кольори. Що за ними криється, можна визначити самостійно, маючи вихідні дані. Так, бірюзовий колір – це суміш блакитного і зеленого, бежевий – коричневого та білого … Ці знання – не розвага і не порожня теорія.

Їх можна застосувати собі на благо, коректуючи за допомогою кольору власний настрій і емоційний фон.