Як вибрати телевізор
Як вибрати діагональ, дозвіл і формат екрану телевізора.
Розмір по діагоналі – мабуть, найбільш відомий параметр телевізійних приймачів. Вибір варіантів сьогодні надзвичайно широкий. Найбільш популярні моделі з розміром екрану 32-37 дюймів, так як більша діагональ частенько споживачем сприймається як надмірність.
Фахівці ж рекомендують для ефектного перегляду відео в дозволі Full HD вибирати діагональ дисплея до співвідношення відстані від точки перегляду шляхом множення можливої діагоналі на три. Наприклад – 32х3 = 96, в даному випадку число 96 і є оптимальна довжина відстані в сантиметрах до точки перегляду для 32-х дюймового дисплея.
Не зайве згадати і рекомендації медиків. На їхню думку, оптимальна довжина діагоналі повинна бути в 3-5 разів менше відстані перегляду. При менших розмірах зображення Вам доведеться напружувати зір, а при занадто великому – очі будуть втомлюватися через необхідність охопити поглядом картинку із занадто широким кутом огляду.
Але все ж для найбільш ефектного перегляду фільмів, не зважаючи на співвідношення діагоналі і відстані перегляду, завзяті кіномани вважають за краще для 2D-зображення діагональ не менше – 42-х дюймів, а для ефектного перегляду 3D-зображення – від 50-ти дюймів.
Роздільна здатність дисплея.
впливає на чіткість зображення (див. картинку). Дозвіл визначається числом пікселів на дюйм, за допомогою яких створюється зображення. У невеликих по діагоналі дисплеях дозвіл, як правило, не перевищує 1024х768 пікселів, зі збільшенням розміру діагоналі має рости і дозвіл. В іншому випадку картинка буде зернистою. У моделях з діагоналлю понад 27 дюймів роздільна здатність повинна бути не менше – 1920х1080 пікселів.
Зверніть увагу, в описі телевізора дозвіл вказується числом рядків, наприклад 720р, 1080р, 1080і. Латинські букви визначають тип розгортки: «і» – черезстрокова, «р» – прогресивна. Або ж дозвіл дисплея позначається як HD і Full HD.
Незважаючи на те, що в сітці наземного ефірного мовлення програм з високою роздільною здатністю (ТВЧ) поки ще практично немає, деякі супутникові канали та програми кабельного телебачення вже транслюються в дозволі HDTV. На прилавках також можна знайти DVD і Blu-Ray програвачі, здатні відтворювати відеозаписи у високому дозволі.
З 2012 року на ринку з’явилися моделі, здатних працювати в стандарті Ultra HD. Ця абревіатура стала, мабуть, однією з найпомітніших сьогоднішніх трендів. Головний довід прихильників нової якості картинки 4K/Ultra HD – «чотириразове перевага над Full HD». Якщо глянути на цифри, це твердження здається схожим на правду. Давайте порівняємо.
Ultra HD
- Дозвіл: 3840×2160 або 7680×4320;
- Глибина кольору: 10/12-бітная;
- Розгортка: 50 -100 кадрів в секунду, прогресивна;
- Колірний обхват: 75,8%.
Full HD
- Дозвіл: 1280×720 для HD або 1920×1080 для FullHD;
- Глибина кольору на канал: 8-бітна;
- Розгортка: 50 кадрів в секунду, прогресивна;
- Колірний обхват: 35,9%.
Показники дійсно вражають. І справа не тільки в числі пікселів в телевізійному кадрі, Стандарт Ultra HD увазі помітне поліпшення якості сигналу. Як видно з наведених цифр, такий відеоматеріал буде містити набагато більше інформації про колір відтворної картинки, ніж здатні відтворити сучасні HD і навіть Full HD телевізори.
Але тут, як і в ТВЧ, головною проблемою є відсутність контенту на сьогоднішній день. Сьогодні немає ні відеозаписів, ні кінофільмів, ні телешоу, створених у форматі 4K/UHD. Тому поспішати з покупкою поки не варто. До того часу, як будуть створені достатні обсяги UHD відеоматеріалів, вартість моделей цього стандарту істотно знизиться.
Співвідношення сторін сучасних екранів можуть розрізнятися висотою і шириною, тобто форматом. До недавнього часу був прийнятий стандарт 4:3, сьогодні такі пристрої практично не випускаються, їх змінили моделі 16:9. У такому форматі сьогодні записуються диски DVD і Blu-Ray, на широкоформатне мовлення переходять телемовці. Кілька років тому в продажу з’явилися телевізори ще більш широкого формату 21:9. Переваги такого рішення відразу оцінили кіномани, так як широкоформатні кінострічки тепер стало можна дивитися без дратівливих чорних полів, що обрамляють кадр зверху і знизу. Такий екран ефективно використовує кожен дюйм своєї площі, демонструючи відмінну якість відтворення HD відеороликів.
Плазмовий або РК – який вибрати тип екрану телевізора.
Визначившись з розмірами і дозволом екрану, задумаємося про те, за якою технологією він повинен бути виконаний. Сьогодні є кілька способів отримати телевізійну картинку – плазмові панелі, телевізори з ЖК екранами (LCD) і проекційні ТБ пристрою.
Рідкокристалічний екран можна зробити надзвичайно тонким, при цьому він буде створювати картинку виключно високої якості. Такий телевізор не вимагає для своєї роботи великих обсягів електроенергії. Телевізійне зображення на РК-дисплеї не мерехтить в такт зі зміною кадру телевізійного сигналу (25 або 50 разів на секунду), як це буває з моніторами інших типів. Світлодіоди на екрані розташовані з деяким кроком, в них спостерігається ефект затінення, при якому виявляється нерівномірність екрану. Деякі області зображення набувають іншу градацію сірого кольору, ніж у вихідному сигналі. Цю проблему вирішують за рахунок застосування LED-підсвічування. Для цієї мети використовується кілька типів матриць.
У телевізорах LG, Philips і Panasonic застосовуються матриці IPS, вони забезпечують хороші кути огляду, але мають досить великий час відгуку пікселя. Samsung встановлює в свої моделі матриці S-PVA, що забезпечують глибокий чорний колір. Одним з найбільш досконалих типів є матриця UV-А, що має прийнятний час відгуку і хороші кути огляду. Такі дисплеї встановлюють в топові серії моделей телеприймачів Sharp і Philips. Бюджетні моделі оснащуються матрицями старого типу – TN, які значно поступаються за якістю картинки і кутами огляду, але перевершують за швидкістю відгуку пікселя інші типи матриць.
Сьогодні в ЖК-матрицях застосовують 2 види підсвічування – CCFL і LED. Джерелом світла в CCFL – флуоресцентні лампи, що мають холодний катод. Вони можуть бути ззаду чи збоку матриці. Застосовуючи вдосконалений люмінофор можна розширювати колірний обхват.
Найбільш цікава технологія – RGB LED, при якій змінюючи світіння джерела світла, можна змінювати передачу кольору, а отже, добиватися широкого колірного обхвату і великої точності кольорів. Але така технологія дорога, а у виробництві складна.
Технологія full LED (підсвічування всієї площі), дає деякі переваги. Вона дозволяє краще всього реалізовувати локальне затемнення на екрані, при цьому частина підсвічування відключається, підвищуючи контраст.
Підсвічування на краях екрану, або технологія EDGE, дозволяє робити відображає пристрій дуже тонким. Сьогодні це самий популярний тип підсвічування.
Плазмові панелі – (PDP – plasma display panel) мають цілий ряд незаперечних переваг. Зокрема, висока контрастність, натуральність кольору і дуже малу затримку відгуку пікселя, зазвичай – 0,5-0,6 мм. Панель буде плоскою і досить тонкої без будь-яких обмежень за кутом перегляду телепрограми. На відміну від кінескопів, в плазмових панелях вирішені всі проблеми зведення променів, фокусування і лінійності. Плазмі також не властиво прояв мерехтінь або шкідливих випромінювань. У плазмових панелей немає видів матриць – як у РК, але є покоління. Найдосконаліше на сьогодні – 15 покоління.
Глибина кольору або розрядність матриці показує, скільки різних градацій яскравості відображає РК-вічко (див. картинку). Розрядність вказується в бітах. Зазвичай в жк-телевізорах встановлюється 8 бітна матриця яка відтворює 256 градацій кожного кольору, що відповідає межі можливості зору 256х256х256 = 16777216 кольорів. Не дивуйтеся, зустрівши плазмові екрани з розрядністю 10, 14 і більше. Це удаване надмірність дозволяє врахувати деякі технологічні недоліки цветовоспроизведения РК-екранів. Але в продажі можна зустріти і бюджетні пристрої з розрядністю 6 біт плюс 2 біти емуляції (6bit + A-FRC) – таким чином виробник здешевлює продукт що позначається на якості передачі кольору зображення і відображення градієнтів. У будь-якому випадку, враховуючи цифри в техпаспорті, покладайтеся на своє сприйняття.
Час відгуку пікселя також важливо враховувати при виборі телевізора. Для якісного формування кольоровий рухомий картинки стан рідких кристалів або плазмових осередків на моніторі повинно змінюватися досить швидко. Проміжок часу, протягом якого здійснюється зміна положення рідких кристалів, називається часом відгуку. Чим воно менше, тим краще виконується передача кольору в відтворюваному зображенні. У тому випадку, коли час відгуку неприпустимо велика, при відображенні сцен з динамічним рухом будуть проявлятися шлейфи, що тягнуться за швидкісними об’єктами, а також виникає горизонтальне і вертикальне посмикування пікселів, помітне як на двовимірних, так і на тривимірних зображеннях. Для отримання якісного зображення час відгуку не повинен перевищувати 8 мс. Тільки при такому значенні перегляд буде достатньо комфортним.
Input Lag – (затримка по входу) також важливий параметр. Input Lag виникає через різницю між часом надходження нового кадру з виходу відеокарти на вхід монітора і моментом, коли цей кадр починає відображатися на екрані. Кожен новий кадр, який надходить з виходу відеокарти, перш ніж вийти на екран, записується в буфер. Результатом значної затримки по входу (занадто високий інпут-лаг) може стати помітне відставання телевізійного зображення від його звукового супроводу. Даний дефект може бути як в 2D, так і в 3D-зображенні.
Щоб комфортно дивитися на екран, показник Input-Lag повинен бути менше 100 мс. Щоб правильно синхронізувати 3D зображення, в матриці застосовують швидку електроніку, здатну видати менше 10 мс.
Частота кадрів в секунду – важливий показник якості ТВ зображення. Згідно медикам, коли число кадрів секунду перевищує 24 (стандарт кінозйомки), око людини сприймає їх послідовність як рухому картинку. У продажу можна зустріти моделі з частотою кадрів 120, 240, 480 і більше Гц, тобто кадри змінюються набагато швидше, ніж це необхідно. Це сприяє зниженню стомлюваності зору, поліпшенню якості показу динамічних сцен і зменшенню посмикування пікселя що робить картинку більш згладженої. Для 3D-зображення частота кадрів не менше 120Гц є обов’язковою.
Покриття екрану один з важливих параметрів, над якими такі компанії, як SHARP і SONY, постійно працюють над удосконаленням покриттям антивідблиску дисплея. Адже на якість картинки впливає не тільки тип матриці але і її зовнішнє покриття. У продажу можна зустріти три типи покриття – глянсове, матове або скло з покриттям антивідблиску фільтром. Перше відрізняється хорошими значеннями чіткості і контрастності. Головним же його недоліком є сильні відблиски, помітні навіть в погано освітленому приміщенні. Екран з матовим покриттям має майже протилежний особливості. Він не бликует, але має більш низьку контрастність і спотворене вихідне зображення через свою структуру, при цьому з’являється ефект мокрої ганчірки. Останній, найкращий, варіант зазвичай застосовується тільки на плазмових панелях.
Вибираємо додаткові функції плазмового або РК-телевізора.
Всі сучасні телевізори обладнуються ТВ-тюнерами ЦТБ. Вибираючи новий ТБ-приймач, зверніть увагу, що в Росії прийнятий стандарт DVB-T2 з компресією MPEG-4. У деяких містах цифрове мовлення вже ведеться, в інших воно повинно незабаром розпочатися. Згідно з держпрограмою впровадження ЦТБ, після 2017 року мовлення в аналоговому форматі повинне повністю припинитися. Це означає, що Вам потрібно мати або ТВ приймач, здатний приймати програми DVB-T2, або Декодувальна приставка.
Вибираючи новий телевізор, необхідно також враховувати можливість підключення до його входу тих чи інших мультимедійних пристроїв. Переважна більшість сучасних моделей передбачає наявність стандартних інтерфейсів – аналогових: S-Video, SCART, композитного або компонентного роз’ємів. Крім того, передбачається і підключення сучасних цифрових медіапристроїв. Це і Blu-Ray плеєри, і цифрові HD камери, і різноманітні моделі носії інформації, на які викачані відеоматеріали з інтернету. Такі пристрої в основному використовують інтерфейс: DVI (Digital Visual Interface), DP (DisplayPort) і найбільш часто використовуваний – HDMI (High Definition Multimedia Interface). Переконайтеся, що обраний вами телевізор має необхідну вам кількість потрібних роз’ємів для підключення можливих пристроїв. Зверніть увагу і на версію цифрових інтерфейсів.
Бажано також і наявність USB роз’єму, що дозволяє відтворювати будь-які файли з цифрових носіїв: фотографії та відео, музичні файли та слайди презентацій. Або може вам і зовсім нагоді наявність вбудованого DVD або Blu-Ray-програвачі – що актуально для телевізора в спальню або на кухню.
Якщо телевізор сумісний з DLNA стандартом, він цілком здатний стати повноправним компонентом локальної мережі, поряд із комп’ютерами і ноутбуками. У цій ситуації будь мультимедійний контент з комп’ютера буде відтворюватися на його екрані без яких-небудь проблем. І це зробити ще простіше, якщо телевізор обладнаний Wi-Fi адаптером. Зазвичай підключення телевізора до інтернет є причиною наявності у нього функції СмартТВ.
SmartTV – це функціональна можливість виводу на екран телевізора різноманітного контенту, спосіб отримати практично необмежений доступ до тисяч відеозаписів. У тому, що стосується Смарт-можливості домашнього телевізора, ще до його покупки бажано визначитися зі Смарт-платформою, саме від неї залежатиме перелік сервісів, доступних для Вашого телевізора. Сьогодні користувачам вже відомі розробки Smart Hub від Samsung і LG Smart TV, чиї інтерфейси дозволяють реалізувати на вашому телевізорі десятки нових розважальних та освітніх можливостей.
Екран СмартТВ дуже схожий на екран смартфона, де Ви можете самі визначати наявність і функції додаткових додатків і корисних ресурсів – прогноз погоди, курси валют, біржові зведення, афіші культурних заходів, календарі виставок, музичні сервіси, доступ в соціальні медіа, відеоігри, і багато , багато іншого.
У висновку про вибір плазмового або РК-телевізора.
Купуючи новий ТВ приймач, перевірте всі описані параметри, їх значення можна дізнатися їхні паспорти та технічного опису моделі. Але ось що визначити в момент покупки надзвичайно складно, так це – наявність на моніторі «битих» або дефектних пікселів.
«На око» зробити це майже неможливо, особливо в магазині, де продавець прагне показати «товар обличчям», виводячи на його екран яскраві багатоколірні ролики, які повинні продемонструвати покупцю якість передачі кольору і насиченість картинки. На такому екрані дуже легко приховати наявність пошкоджених пікселів.
Їх можна розглянути лише на однотонних фонах. При цьому, колір фону не важливий, так як, наприклад, на зеленому тлі битий піксель проявиться у вигляді червоної крапки.