Природне безробіття – це питома вага (відсоток) кількості безробітного населення в загальній чисельності робочої сили під час економічної стабільності.

Норма безробіття непостійна, вона весь час змінюється під впливом технічного прогресу і циклічного характеру росту і спаду виробництва. Вплив технічного прогресу на безробіття пояснюється підвищенням вимог до кваліфікації персоналу. При економічному спаді безробіття зростає, а при підйомі, навпаки, падає.

Різниться безробіття добровільна і вимушена, фрикційна, маргінальна, нестійка, структурна, технологічна. Вимушене безробіття виникає, коли працівника влаштовує рівень зарплати в даний момент, але він не може знайти роботу. Добровільної безробіттям називається небажання людей працювати в певних умовах. Безробіття нижчих і слабо захищених верств називається маргінальною. Технологічна безробіття пов’язане з механізацією виробництва. Безробіття фрикційна – це час добровільного пошуку нового робочого місця. Під структурним безробіттям розуміють період безробіття, пов’язаний зі структурними розбіжностями кваліфікації робітника і вимогами до вільних місцях.