Соняшник, стосовно попередників досить вимогливий, так як є чимало культур, які хворіють тими ж хворобами що і соняшник (ці рослини як раз і не рекомендуються як попередники). З цієї причини не варто застосовувати в сівозмінах культури, які акумулюють в грунті спільні з соняшником паттогени, це: більшість овочів, озимий ріпак і багато бобові.

Фахівці-агрономи як правило рекомендують робити розрив у вирощуванні соняшнику не менш ніж в 5 років, так як після обробітку цієї рослини сильно виснажується грунт в плані поживних речовин, тому вищевказаний період земля повинна відновити свої початкові фізико-хімічні властивості.

Але в деяких випадках не завжди відома історія обробки попередників, тоді, висівати соняшник взагалі не варто, тому що є ризик підвищеного рівня захворюваності рослин, і крім того, високий рівень засміченості бур’янами в сумі можуть істотно знизити загальний рівень врожайності.

Також суттєвим фактором до висіву є рівень наявності органіки в землі (чим він нижче, тим менше є сенсу сіяти соняшник).

Купівля насіння.
Перш ніж купити насіння соняшнику, необхідно уточнити у продавця фірму виробника (не довіряйте невідомим фірмам), перевірити термін придатності, і вимагати від продавця пред’явити сертифікат на схожість. Тільки після цього можна з чистою совістю купити насіння.

Грунт.
Стосовно типу земель, соняшник – це та олійна культура, яка має досить високу адаптивність до різних типів грунтів.

Одними з кращих типів земель для соняшника є такі як: з невеликим відсотком вмістом глини в прикореневій зоні рослини (суглинки) з нормальним вмістом грунтових вод у верхніх шарах грунту, також соняшник досить добре росте і на більш легких і більш важких грунтах. Що стосується вмісту азоту в грунті, то соняшник не потребує його високій кількості, чого не скажеш про наявність калію і фосфору, тому що від цих мікроелементів у великій мірі буде залежати стресостійкість та відсоток масла в зрілому насінні.

Тепло.
У плані тепла, для обробки соняшника визначені ті кліматичні зони, де середня вологість зазвичай не перевищує 20%. У таких кліматичних умовах майже всі гібриди можна без проблем вирощувати, не застосовуючи такий агротехнічний прийом як дефоліація. У тих областях, де світловий день трохи коротше, потрібно дефоліація і рекомендуються більш ранні гібриди. Соняшнику
під час його цвітіння потрібна велика кількість тепло і більш високий рівень вологості більш високий, ніж зазвичай, так як це буде стимулювати процес запилення.

Соняшнику в середньому для оптимального дозрівання необхідно мінімум 20-25 дуже теплих і сухих днів (зазвичай це у серпні). Але у випадку, якщо погода в серпні не дасть такої можливості, то час прибирання потрібно перенести на вересень.

Умови росту.
Соняшник сам по собі має високу чутливість до наявності бур’янів (велика їх кількість взагалі неприпустимо, тому що від цього постраждає врожайність). Тому, дуже важливим чинником є боротьба з бур’янами до і посіву соняшнику і в період його вегетації. Якщо ж засміченість посівних площ значна, то рослини соняшнику конкуруючи з бур’янами за світло швидко витягуються, від чого різко відстає в рості і розвитку коренева система рослин, що в свою чергу знизить надходження корисних речовин у рослини із землі. Це в кінцевому підсумку збільшить рівень ураження хворобами, і знизить розвиток рослини і формування насіння.

Коли соняшник підріс і вже зміцнів, бур’яни не так страшні, оскільки в цій стадії вже не зможуть конкурувати з сильними рослинами соняшнику.

Вибір гібридів соняшнику.
Соняшник – це практично головна олійна культура нашої країни. Технологія, яка використовуються для його обробітку, звичайно, заснована на використанні гібридів, так як саме гібриди краще адаптовані для специфічних кліматичних умов конкретно взятого регіону. Вони більш стійкі до різного роду патогенів, а також мають більш високу врожайність по відношенню до сортів.

Гібридне насіння отримують в досвідчених селекційних установах і господарствах методом схрещування різних сортів. Така робота спрямована на отримання гібридних рослин, які будуть мати кращі якісні характеристики. У наш час отримані безліч високоолійних гібридів, які до того ж і стійкі до посухи.

Такі гібриди зазвичай дають урожай, який перевищує стандартні сорти на 15-20%, правда за рівнем масла в насінні, гібриди не завжди перевершують сорти. Також виведені міжлінійні гібриди, рослини яких мають однакову висоту і діаметр кошика, одночасно вступають в цвітіння і фазу дозрівання, що особливо зручно для їх прибирання та доведенню зібраного насіння до потрібних кондицій.

Гібриди соняшнику бувають, ранні, середні та пізні (по періоду дозрівання). Термін дозрівання ранніх – 80 – 90 днів. Відсоток масла в зібраних насінні – 40-52%, їх врожайність – 2-3т/га. Середні дозрівають на 90 -100 день.

Середні гібриди соняшнику зазвичай відрізняються більшою врожайністю – до 4т/га. Рівень масла теж вище – близько 50-55%. Вони більш стійкі до грибкових патогенів та відмінно ростуть при посухи. Середньопізні гібриди теж мають досить високу врожайність і відсоток наявності масла.

Тому, як правило досвідчені агрономи всім рекомендують купити насіння середніх або пізніх гібридів соняшнику, так як кінцева прибуток від їх вирощування буде вище ніж від ранніх.