Законодавство України передбачає, що у разі, якщо під час дії договору страхування  життя (10-20 років) хтось із співробітників звільняється, страховик і страхувальник повинні ретроактивно перерахувати всі несплачені в попередні періоди податки.Зараз підприємство може відносити це на собівартість. При цьому не сплачуються 25% податку на прибуток, податок з доходів у розмірі 15%. До того ж від заробітної плати йдуть відрахування до всіх фондів, а це ще 37%. Якщо підприємство розриває договір у відношенні якої особи, то повинно все ці податки сплатити з пенею заднім числом. У відповідності з цими ж нормами страхова компанія не сплачує 3% податку на валовий дохід.

Якщо виплатити всі ці податки, то від накопичилася суми практично нічого не залишається. При цьому якщо вибуває співробітник, санкції за договором поширюються на всіх, що незрозуміло.

Це питання в податковому законодавстві не врегульовано, хоча будь-який  юрист скаже, що при звільненні однієї людини договір розривається тільки в його частині.

Податківці ж кажуть, що договір не може розриватися тільки в частині окремої особи, а розривається повністю. При цьому згідно закону «Про страхування» страховики повинні вести персоніфікований облік по кожному із співробітників.