У чому сила кропиви

Видове назва «dioica» означає дводомна, тобто вказує на те, що жіночі і чоловічі квітки знаходяться на різних особинах. Ця «придумування» природи не допускає самозапилення в рослини. Назва «кропива» походить від давньоруського слова копріна – шовк. На Русі, і не тільки, для одержання волокна використовували кілька видів рослин. Одне з них – кропива. Для цього її не тільки збирали в природі, але й спеціально вирощували. Сьогодні теж вирощують, але на інші цілі.

А хто читав казку Г.-Х. Андерсена «Дикі лебеді»? Для тих, хто забув, нагадаємо: принцеса Ельза врятувала своїх 11 братів, диких лебедів, тим, що сплела для них кольчуги із стебел кропиви, накинула на них, і вони перетворилися на прекрасних принців. Дуже красива історія про силу вірності і любові. А в основу казки були покладені народні перекази про чарівну силу кропиви. За народним повір’ям, русалки і відьми найбільше бояться осики і кропиви. Нею традиційно відганяли нечисту силу, для цього на Івана Купала розвішували снопики кропиви, а на наступну неділю після Трійці «для профілактики» шмагали один одного кропивою!

Хімічний склад кропиви вивчений досить докладно. Корені і кореневища містять таніни, алкалоїд нікотину, вітамін С. У верхній частині виявлені ефірну олію, органічні кислоти, ситостерин. Комплекс вітамінів В1, В2, С, Е, К, РР, каротин. Серед фенольних сполук – галова кислота, дубильні речовини (в стеблах – до 3,2%), флавоноїди (1,96%). У листі міститься крохмаль (до 10%), глікозид уртіцін, алкалоїди (0,019% -0,29%), ацетилхолін, гістамін, кумарини, каротиноїди (каротин, ксантофілл, віолаксантін).

Значна кількість хлорофілу (до 5%). Великий набір мікро-і макроелементів. У свіжих листках значну кількість вітаміну К1, який при сушінні руйнується. У насінні виявлено велику кількість жирної олії (16-33%), в його складі 73,6% лінолевої кислоти. У важкі часи кропива рятувала людину від цинги і голоду, її використовували у вигляді пюре, супів, салатів. Навіть засолювали про запас!

А у деяких народів вона традиційно входить в меню в вигляді начинки для пиріжків і вареників. В її молодих листочках аскорбінової кислоти в два рази більше, чим у ягодах чорної смородини! 100 грамів свіжої кропиви забезпечують організм людини добовою дозою всіх необхідних елементів. Напевно багато хто з читачів рано навесні зі свіжої кропиви (не забудьте облити окропом!) Готують вітамінні салати. А якщо ще полити їх расторопшевим маслом, то не просто корисно, а суперкорисне!

Не тільки принцеса Ельза шила одяг з кропиви. Волокниста структура стебла дозволяє використовувати її як прядильне рослина і виготовляти міцні нитки, добротну тканину. Під час І світової війни, коли Англія і США припинили поставки бавовни в Німеччину, німецьким солдатам шили з кропив’яного полотна рюкзаки, ремені, мішки і навіть форму.

Нині волокно використовують для виготовлення мішковини, шпагату, риболовецьких сіток. З листя промислово виділяють хлорофіл і використовують його у фармацевтичному виробництві, для фарбування харчових продуктів, мила. Екстракти кропиви у всьому світі використовують в дерматології, косметології. З листя отримують прекрасну зелену фарбу, а з кореневищ – жовту. Напевно багато знають, що продукти, перекладені свіжою кропивою, навіть у жарку погоду не псуються один-два дні.

Слід згадати також кормове значення цієї чудової рослини. Подрібнені в борошно стебла – прекрасна кормова добавка в тваринництві. А якщо курям давати борошно, насіння кропиви, то вони будуть нестися всю зиму. Навіть в археології кропива «сказала» своє вагоме слово. У 1880 р. шведський учений А. Норденшельд розшукав в Гренландії древні стоянки вікінгів по місцях поширення перстачу гусячої і кропиви дводомної. Сучасна медицина використовує лист кропиви і її кореневище з корінням, а в народній медицині використовують також квіти, насіння, сік.

Кропива надає різноманітне і ефективну дію на життєдіяльність організму: протимікробну, протизапальну, відновлюючу. Більш докладно можна почитати в спеціальній літературі. Наведемо деякі прості лікарські форми, які можна приготувати в домашніх умовах. Просимо врахувати, що перед застосуванням потрібно обов’язково отримати консультацію лікаря!

Настій кропивного листя – 10 г (або 2 столові ложки) сухого листя заливають 200 мл окропу. Вжівають по половині або чверті склянки 3-5 разів на день.

Екстракт кропиви – свіжі корені подрібнити і щільно укласти в банку. Залити 400 мл спирту, дати настоятися два тижні, потім злити. Приймати по 25-30 крапель в невеликій кількості води 3 рази на день.

Свіжий сік кропиви – по одній чайній ложці 3 рази на день. Порошок насіння кропиви – по 2-3 г за один прийом, запиваючи водою, 3 рази в день.

Відносно недавно було встановлено, що в кропиві є речовини, які перешкоджають розпаду чоловічого гормону тестостерону, вкрай необхідного для нормального функціонування передміхурової залози. У рослині їх найбільше знаходиться в кореневищах з коренями.

У Німеччині, Франції, Угорщині та інших країнах з них виробляють рідкий екстракт і різні препарати для лікування простатиту і аденоми простати у чоловіків. У зв’язку з цим активізувалася робота з окультурення кропиви і розширенню її заготовок у природі