Як і де зберігати забиту птицю? Як зберегти здобуту на полюванні дичину? Знати відповіді на ці питання важливо і для домохазяїнів, і для кулінарів різної вишколу, і для мисливців, і для мандрівників. У старовинних мисливських настановах міститься чимало рецептів надійного і тривалого збереження дичини.

Поради щодо збереження м’яса:

– На збереження пташиного м’яса впливає правильність забою. Птицю, як правило, перед забоєм не годують, можна давати лише злегка підсолену воду. Не можна забивати – сильно стомлених птахів – їх м’ясо швидше псується.

– Після відсікання голови птах повинна 10-15 хвилин повисіти підв’язаною за лапи для стоку крові.

– Кур общипують після забою, гусей і качок – після двогодинного охолодження.

– В не потрошінні вигляді в холодильнику птах може зберігатися до 3 днів, а в підлозі потрошінні – 4 дня.

– Селяни раніше зберігали дичину свіжої, вирізаючи зоб або горло, однак, не ощіпивая пір’я. Тушку після цього наповнювали вівсом, ялівцевими ягодами і зберігали в житі або в просіяного золі.

– Паризький фармацевт Герін рекомендує для збереження дичини досить простий спосіб, який полягає в тому, що в сонну артерію впорскують водний розчин бури, в кількості 1/8 золотника бури на 2,5 фунта м’яса дичини, що підлягає збереженню »(Рецепт зі збірки« Повсякденна рецептура »).

– Небажано розморожувати, а потім повторно заморожувати біле пташине м’ясо, а також для нього неприйнятна швидке розморожування перед приготуванням.

– Особлива турбота про збереження дичини – у мисливців, яким часто доводиться обробляти трофеї далеко від житла. Та й вдома, особливо якщо трапиться багата здобич, їх ‘чекають неабиякі кулінарні клопоти.

– Сибірські мисливці видаляють з забитої птиці нутрощі, прочищають горло, пучком трави, проштовхуючи його паличкою, а потім все простір, яке займали нутрощі, набивають гілками і листям кропиви.

– Непогано також для заощадження тушки використовувати суху гірчицю, якій присипають рани, черевну порожнину, дзьоб.